Тест: Yamaha XV1900A Midnight Star
Цей круїзер краще було би назвати Ocean Star. Подібно до океанічної круїзерної яхти, він не їде, а пливе вулицями міст і заміськими автострадами
З кожним роком мене все більше захоплює промисловий дизайн. І неважливо, в якій сфері життя він себе проявляє. Взяти цю Ямаху: її можна вже сьогодні показувати в музеї сучасного мистецтва. Цей згусток хрому і глянцю заткнув за пояс усіх японських «родичів». Важко сказати, що в ньому особливого. Але я поміркую над цим, поки буду обкатувати круїзер.
Крісло з хромом?
Коли ми взялися тестувати цього «монстра», надворі стояла нестерпна спека. Одягти на себе шкіряний екіп означало підписати смертний вирок, тож я порушив усі неписані правила і пішов на побачення з Midnight Star у черепасі. Довго розглядати байк не було бажання, хотілося якнайшвидше відкрутити ручку газу і відчути благодатний вітерець прохолоди.
Відзначивши про себе вражаючий розмах керма і габарити мотоцикла в цілому, я вже летів назустріч вітру. Можливо, «летів» сказано надто гучно, бо на тісних подільських вуличках без знаків пріоритету сильно не розженешся. Але хіба можна інакше сказати про двигун з двома майже літровими робочими «банками»?
В комфортному сидінні Міднайта почуваєшся так само розслаблено, як у м’якому кріслі перед каміном
Хай там як, я мало звертав увагу на деталі і просто насолоджувався поїздкою. Разом із фотоекіпажем на Suzuki M109R ми енергійно проривалися в бік виїзду з міста. Останній тиждень — два я їздив саме на цьому Suzuki, і, зізнаюся, після нього Ямаха перевернула мій мотосвітогляд. Наскільки ж вона легко керована, слухняна і комфортна! Мене не перестає вражати різниця у досвіді, який ти отримуєш, обираючи досить близькі на перший погляд мотоцикли.
В комфортному сидінні Міднайта почуваєшся так само розслаблено, як у м’якому кріслі перед каміном. Посадка зручна за рахунок величезних підніжок-платформ, на яких ноги можна повністю витягнути вперед. Широке кермо зміщене назад, до нього не треба тягнутися, руки просто розслаблено лягають на рукоятки.
Плавні і стрімкі водночас, лінії мотоцикла дійсно нагадують дизайн яхт
Яхта?
За кермом Midnight Star почуваєшся капітаном здоровенної круїзної яхти, яка легко і безтурботно прошиває океанські хвилі. Потужний двигун, надзвичайно легке керування і дуже, дуже комфортна підвіска моментально очищують думки та карму.
Власне, «океан» цій яхті конче потрібен для повноцінного існування. Як тільки ми потрапили в міксер із трамваїв, вантажівок та пішоходів на під’їзді до площі Шевченка, веселий прохват закінчився ідіотською тягнучкою поміж машин. В столиці все частіше трапляються ситуації, коли навіть на мотоциклі прорватися через пробку проблематично. Ряди автомобілістів стискаються все щільніше, не залишаючи місця для нас, двоколісних.
Звичайно, на XV1900 не просто прослизнути через пробку. Широко розкинуте кермо допомагає невимушено маневрувати 350-кілограмовим байком поміж машин, об’їжджати ями та колії, не докладаючи особливих зусиль. На Ямасі такі викрутаси легко даються завдяки задньому колесу нормального формату 190/60 R17, а не широкому катку «для понтів». Та й до геометрії рульової колонки немає жодних претензій: навіть на мінімальній швидкості мотоциклом легко маневрувати. Головне — правильно зрозуміти ситуацію на дорозі і не впертися носом у чужий бампер. Тоді доведеться стояти.
Задня частина мотоцикла особливо вдалася дизайнерам
На одному світлофорі я ледь не провтикав червоне світло. Довелося спішно загальмувати й зупинитися на третій передачі. Мусив заглушити двигун, аби повернути коробку на нейтральну передачу: інакше вона відмовлялася перемикатися. Загалом перемикання передач відбувається легко, важко лише впіймати нейтраль. Головна передача ременем забезпечує набагато приємнішу роботу КПП, ніж кардан.
Нам пощастило: ми не встигли спектися в пробці й досить швидко виїхали за місто, де зупинилися, щоб обговорити місце зйомки та перші враження від мотоцикла. Я скористався короткою паузою й уважніше роздивився Midnight Star.
Чи зореліт?
Чим мене радують флагманські моделі, так це максимально відвертим і щирим вираженням дизайнерської думки. Так і уявляєш собі, як дизайнери отримують чергове завдання зробити «найкрутіший круїзер», і у них починається свято творчості.
Як і належить топовому продукту, в цій Ямасі кожна деталь радує око. Глянцевий образ мотоцикла пронизаний хромованими стрілами декоративних елементів бензобака, переднього крила та глушника. «Космічні» краплевидні індикатори поворотів особливо зачепили мене за живе.
Класична ідеологія повітряного двигуна XV1900 поєднується з сучасними рішеннями: ковані поршні, дві свічки на циліндр, інжектор, клапан потужності
Японці особливо постаралися над тим, аби максимально сховати всі дроти та патрубки. Ніщо не псує розкішний вигляд V-твіна з хромованим поребренням. Профіль мотоцикла прикрашують литі 12-променеві диски та величезна фара, яка ніби продовжує бак.
Модель XV1900A велика сама по собі, а наш екземпляр ще й обвішаний тюнингом від кінчика переднього крила до самого хвоста. В його сидінні зі своїми 80 кг я почувався дюймовочкою.
З точки зору райдера байк не менш гарний, аніж виглядає збоку. Темно-бордовий лак розрізає широка стела з масивним таблом ретро-спідометра, в який загнані міні-тахометр, датчик пального і невеликий цифровий дисплей. Під спідометром красується логотип у формі зірки, справа — хромована кришка бензобаку.
Ключ запалення розташований не «за поняттями» — далеко за траверсою, над фарою. Тягтися до нього незручно, але кого це хвилює на такому мотоциклі? Я знову вмикаю нейтраль і запускаю двигун. Ми виїжджаємо на шосе, де і належить використовувати Midnight Star.
Все-таки мотоцикл
Ключова особливість флагманського круїзера Ямахи — повітряне охолодження двигуна. Більше того, мотор обладнаний нижнім приводом клапанів, про що свідчать товсті хромовані стакани штовхачів. Ідеологічно такий двигун більш характерний для американських байків, оскільки всі японці вже перейшли на «водянки». Враховуючи, що Midnight Star однозначно «японець», у Ямахи вийшов цікавий крос-культурний мікс, з яким вона претендує на шматок як американського, так і японського пирогів.
- Двигун повітряно-масляного охолодження з нижнім приводом клапанів — гордість XV1900A;
- Куліса КПП зроблена таким чином, що керувати коробкою можна як заманеться — по-круїзерному чи традиційно, одним важелем;
- Завдяки нормальній ширині заднього колеса байк дуже легко рулиться;
- Задньому гальму бракує інформативності, переднє надає повноцінний фідбек;
- Ремінна передача працює ідеально — тихо, плавно, так що про неї не згадуєш;
- На панелі приладів все дуже елегантно й інформативно: аналогові спідометр, тахометр і рівень пального, міні-дисплей для одометра і тріпметра
Відмова від рідинного охолодження не означає, що Ямаха ігнорує технічний прогрес. Класична ідеологія двигуна XV1900 підкріплена цілою низкою високотехнологічних сучасних рішень: ковані поршні, дві свічки на циліндр, інжектор, клапан потужності. Останній використаний на круїзерах Ямаха вперше. Його частіше можна зустріти на спортбайках. Розташований в точці з’єднання двох труб випускної системи, моторизований клапан потужності постійно змінює її пропускну здатність, що дозволяє керувати зворотнім потоком газів і покращити віддачу крутного моменту в діапазоні 2500—3000 об/хв.
Мене дуже здивував м’який хід 100-мм поршнів двигуна: не очікував, що 1854-кубова вешка працюватиме так рівно. Вібрації майже не відчуваються ні на кермі, ні на підніжках чи сидінні. Як виявилося, справа в оригінальній системі балансувальних валів, розташованих по різні боки двигуна.
За м’який характер мотоцикла частково відповідальна випускна система типу 2-в-1. Грізний глушник з правого боку Ямахи працює несподівано тихо. Це може видатися дивним як для такого пафосного круїзера — натомість є дуже зручним за містом. На швидкості 120 км/год звук абсолютно комфортний, голова не розривається, як від торохкотіння прямотока.
М’якість та швидкість
В місті підвіска XV1900A з ходами 130/110 мм видалася мені дуже м’якою. І вилка, і задній горизонтально розташований моноамортизатор легко ковтали більшу частину проблемного асфальту. Тільки у випадку наїзду на дуже гострі виступи покриття вони не справлялися з відбоєм і спрацьовували досить жорстко. Я від цього не страждав, а от мотоцикл — шкода, тому надалі старався об’їжджати такі негаразди.
Запас швидкості для агресивних обгонів — 140—160 км/год
На шосе підвісці роботи значно менше, якщо не захоплюватися високими швидкостями, коли її м’якість уже не перевага, а недолік. На мальовничому фрагменті окружної дороги Києва, який веде від Виноградаря вбік Ірпіня, є зв’язка дуже плавних швидкісних поворотів з невеликим перепадом висоти, які я завжди люблю проходити на швидкості 150 км/год і більше. До того ж, в Києві важко знайти безпечніше місце для такої розваги: нове, ще не роздовбане покриття, три смуги в кожен бік і роздільний відбійник посередині дороги. Кращого місця для експериментів із динамічними характеристиками і керованістю на високій швидкості годі шукати.
Загальна вага мотоцикла з райдером і додатковим тюнингом сягає півтони. Двигуну є над чим працювати. Свою роботу вешка з розвалом циліндрів 48° знає добре: Midnight Star енергійно розганяється до крейсерської швидкості 100—120 км/год, залишаючи запас для агресивних обгонів до 140—160 км/год. Далі стрілка спідометра повзе значно повільніше, але й бажання крутити двигун іще більше немає.
На такій швидкості доводиться розплачуватися за комфортну роботу підвіски в місті, зникає відчуття повного контролю над переднім колесом. До того ж, мотоциклу для таких швидкостей бракує шостої передачі, хоча передаточні числа 5-ступ. КПП і так розтягнуті, а останні дві передачі — підвищені.
Але треба віддати належне роботі шасі в цілому. Алюмінієва рама забезпечує достатню жорсткість, яка дозволяє впевнено проходити повороти на розумній швидкості. А про чудову маневреність байка на малих швидкостях я вже писав раніше.
Поки ми порпалися з фотосесією, сонце вже почало ховатися за високим сосновим лісом обабіч дороги. Картинка перед очима все більше нагадувала рекламні буклети. Я намагався відчути характер мотоцикла, а в голові роїлися думки про те, що мотосвіт тримається на трьох китах: спортбайк, круїзер і кроссач. Усіх мотоциклістів можна розділити за прихильністю до одного з цих трьох напрямів, і в кожній групі є кілька байків, які боряться за звання найкращого.
XV1900A доповнив сузір’я круїзерів Ямахи п’ять років тому, за цей час з’явилися інші мотоцикли. Однак він однозначно претенденує на своє місце в круїзерному Олімпі. Йому бракує харизми Харлі-Девідсона, але в усьому іншому він випереджає американця — більш надійний, не менш комфортний і справді практичний
| Результати вимірів | |
|---|---|
| Потужність на колесі | 79,89 к. с. при 4750 об/хв |
| Потужність на валу | 88,49 к. с. при 4750 об/хв |
| Крутний момент на колесі | 138,57 Н∙м при 2500 об/хв |
| Крутний момент на валу | 153,47 Н∙м при 2500 об/хв |
| Питома потужність на валу | 47,74 к. с./літр |
| Середня швидкість поршня (режим макс. потужності) | 18,68 м/сек |
| Середній тиск на валу (режим макс. крутного моменту) | 10,62 кг/см² |
| Режим мінімального гальмування (повністю відкритий газ) | 1750 об/хв |
| Співвідношення вага/потужність на задньому колесі | 4,20 кг/к. с. |
| Вага без пального | 335,6 кг |
| Розподіл ваги, кг (%) | 164 кг (49 %) перед/171,6 кг (51 %) зад |
| Витрати пального в місті | 7,8 л/100 км |
| За містом | 7,4 л/100 км |
| На швидкості 130 км/год | 6,9 л/100 км |
Диностенд
Червона лінія демонструє розподіл потужності на задньому колесі, яка досягає максимальних 80 к. с. на 4750 об/хв. Крива крутного моменту вже за першого оберту ручки газу перевищує 130 Н∙м і сягає пікових 139 Н∙м на 2500 обертів. Далі вона спадає аж до обмежувача обертів на 5000 об/хв, хоча не опускається нижче 110 Н∙м
Технические характеристики
| Двигатель | |
|---|---|
| Объем, конфигурация | 1854 см³, V2 |
| К-во клапанов, тип ГРМ | 8v, OHV |
| Охлаждение | воздушно-масляное |
| Мощность | 90 л. с. при 4750 об/хв |
| Крутящий | 155 Н∙м при 2500 об/хв |
| Степень сжатия | 9,48:1 |
| Диаметр х ход поршня | 100×118 мм |
| Сцепление | многодисковое в маслянной ванне, гидравлический привод |
| Топливная с-ма | инжектор |
| Трансмиссия | |
| Тип КПП, привод | 5-ступ., ремень |
| Передаточные числа КПП на 1-й передаче | 2,375 |
| на 2-й | 1,571 |
| на 3-й | 1,160 |
| на 4-й | 0,929 |
| на 5-й | 0,800 |
| Ходовая | |
| Рама | алюминиевая, дуплексная |
| Угол/вынос вилки | 31,30°/152 мм |
| Передняя подвеска | 46-мм телескопическая вилка обычного типа, ход 130 мм |
| Задняя подвеска | маятник с горизонтальным моноамортизатором, ход 110 мм |
| Тормоза передние | 2×298 мм диски, 4-порш. суппорты |
| Тормоза задние | 320 мм диск, 1-порш. суппорт |
| Шина передняя | 130/70 R18 |
| Шина задняя | 190/60 R17 |
| Габариты | |
| Колесная база | 1715 мм |
| Высота по седлу | 735 мм |
| Клиренс | 155 мм |
| Объем бака | 16 л |
| Сухой вес | 320 кг |